Межа між життям і смертю в деяких випадках може бути справді дуже тонкою. Замало досвіду, незнання місцевості або непередбачувана ситуація можуть перетворити невинну прогулянку на природі на драму, в якій Вам доведеться боротися за власне життя. Ну а оскільки добрих порад ніколи не буває забагато, спробуємо продовжити 1 частину. Сьогодні ми представимо Вам ще 3 міфи про виживання, які в реальній ситуації скоріше ускладнили б Вам життя, ніж дійсно допомогли.
Переглянути 1 частину - Міфи про виживання
1 міф – Без компаса можна орієнтуватися за мохом на деревах.
У Вас немає із собою компаса чи бусолі? Згідно з цією порадою, під час пересування незнайомою місцевістю Ви маєте легко зорієнтуватися за мохом і без проблем знайти вихід із «природного лабіринту». Мох нібито росте лише з північного боку стовбурів дерев. Скільки ж правди насправді в цьому твердженні?
Мохи пам'ятають справді достатньо. На землі вони з'явилися ще раніше за динозаврів, і їх можна знайти на холодних арктичних узбережжях, у тропіках і в найпівнічніших куточках. Ці на перший погляд крихкі організми чудово обманюють своїм виглядом і здатні виживати в пустелях, де палить спекотне сонце, або в інших екстремальних умовах. Звісно, їм добре ведеться і в наших помірних широтах.
Не хвилюйтеся, ми не хочемо навантажувати Вас біологією чи географією. Попередніми рядками ми хотіли лише натякнути, що якби наш міф був правдивим, ми могли б орієнтуватися за ним у природі будь-де у світі. Але, як це зазвичай буває, правда трохи інша. Тож якщо хтось буде переконувати Вас, що завдяки моху знайшов дорогу додому, сприймайте це зі скептицизмом та обережністю. Можливо, все відбувалося не зовсім так, і причина проста.
Мох дійсно переважно росте з північного боку стовбурів. Однак це не 100% гарантія, за якою завжди можна орієнтуватися на місцевості. Північний бік зазвичай вологіший, і мох там добре росте, але на його ріст можуть впливати й інші фактори. Наприклад, наявність поруч дерева може створити оптимальні умови у вигляді ідеальної вологості, циркуляції повітря та сонячних променів. Результат? Стовбур дерева може обростати мохом з кількох сторін світу. Тож цим шляхом дорога не веде. Ні в переносному сенсі, ні в реальному житті. На жаль, це лише ще один міф, який належить до категорії неправдивих.
2 міф – Якщо лід підо мною не проламується біля берега, він витримає мене всюди.
Під час прогулянок засніженою природою може статися, що Ви захочете скоротити шлях через замерзлу річку чи озеро. Однак якщо Ви хочете уникнути фатальної помилки або не хочете конкурувати з білими ведмедями, варто усвідомити, що лід може мати іншу товщину біля краю берега і іншу десь посередині річки. І якщо лід витримав Вас десь за 2 метри від берега, це ще не гарантія безпечного переміщення на другий бік.
Запам'ятайте, що не лише тріщини чи крижини сигналізують про слабкий лід. Будьте уважні також тоді, коли на водному потоці або водній поверхні є суцільний шар снігу. Причина проста. Сніг на льоду навіть під час сильних морозів міг суттєво вплинути на наростання його товщини. Простіше кажучи, товщина льоду, найімовірніше, не буде рівномірною, і легко може статися, що вже через кілька кроків Ви опинитеся в крижаній воді.
Так само не варто піддаватися хибній ілюзії щодо достатньої товщини льоду в найвужчих місцях та на поворотах водного потоку. З цієї точки зору для течій критичними є також місця зі швидкою течією, а для більших водойм — місця, де раптово починається більша глибина. І в цих випадках лід слабший і трохи тонший. Який же висновок? Не покладайтеся на поширений міф і пам'ятайте, що обережності ніколи не буває забагато.
3. міф – При обмороженні добре допомагає розтирання снігом, а при переохолодженні – швидке зігрівання.
Достатньо сильного північного вітру, мінусових температур, забутих рукавиць, цивілізації поза межами досяжності – і обмороження рук стає майже гарантованим. Щось подібне, можливо лише з іншою комбінацією інших причин, стосується і сильного переохолодження. Що ж робити в таких випадках? Вірити міфам чи все ж таки потрібно зробити щось зовсім інше?
Як ви, можливо, вже підозрюєте, у другій частині запитання прихована правильна відповідь. Обмороження на руках, а також на носі чи обличчі не можна розтирати снігом. Така перша допомога принесла б більше шкоди, ніж користі, і через розтирання снігом виникав би щонайменше ризик пошкодження шкіри. Тому найкраще буде поступово зігрівати уражену ділянку. Незалежно від того, чи обмороження на руках у Вас, чи в іншої людини, допоможе, якщо спочатку покласти руки під пахви. Далі необхідне транспортування в тепле місце, а також допоможуть теплі (не гарячі) компреси. Однак це ми хотіли б наголосити особливо. Лише теплі компреси. Ніколи не використовуйте на обмороження гарячий компрес або гарячу воду.
При переохолодженні розрізняють два способи допомоги, які залежать від того, чи переохолодження настало раптово, чи поступово. Допомога при поступовому переохолодженні у жодному разі не може ґрунтуватися на пораді, наведеній у міфі. Адже логічно, що якщо охолодження організму відбувалося протягом кількох годин, то й зігрівання має бути поступовим і повільнішим. Переохолоджений організм не повинен зазнати шоку. Допоможе транспортування в тепле місце, укутування в ковдру та надання теплих, не надто гарячих напоїв.
При провалюванні під лід або після падіння в холодну воду необхідні швидке витягування, знімання мокрого одягу, перевдягання в сухий одяг та надання теплих напоїв. Отже, якщо бути об'єктивними, слід сказати, що за цих обставин міф не так уже й далекий від правди, і швидше зігрівання має своє обґрунтування.
ПОРАДА: Якщо Вас цікавить тема міфів, але з якоїсь причини Ви пропустили нашу попередню статтю, звертаємо Вашу увагу на 3 міфи про виживання, які можуть Вас вбити (1 частина).
