У світі, мабуть, не існує кращого прикладу вертикального впорядкування структур суспільства, ніж військова та поліцейська ієрархія. У цих структурах кожна особа має своє чітке місце і пов’язані з ним обов’язки, що випливають з її звання. Але чи знаєте Ви, що означає те чи інше звання? У статті ми ознайомимо Вас з їх базовим розподілом, наблизимо їх назви у порівнянні із зарубіжжям і подивимось також на короткий опис завдань, які з ними пов’язані.
Військове звання
Військове звання слугує для ідентифікації статусу та визначення повноважень окремих військовослужбовців у межах ієрархічного впорядкування внутрішньої структури армії.
Воно використовується перш за все для визначення відносин підпорядкування, де особа з вищим присвоєним званням є вищою за особу з нижчим званням, проте діє правило, що у особливих випадках ця ієрархія може бути тимчасово скасована. Насамперед тоді, коли підпорядкування випливає зі специфічних повноважень – наприклад, головний командувач регіону з титулу покладеного завдання є вищим за всі підпорядковані підрозділи незалежно від звання.
Ще однією особливістю ієрархії є також випадок, коли двоє людей мають однакове звання – тоді ієрархічно вищим є той, хто має більший вислужений термін. Отримання вищого звання називається підвищенням, його позбавлення – деградацією (пониженням). Особу можна одноразово підвищити на один ступінь звання. У разі здійснення героїчного вчинку або успішної реалізації військової операції – навіть на кілька ступенів. Особу можна підвищити у званні також посмертно (in memoriam).
Військовослужбовці носять позначення звання (так звані інсигнії) у передбачених розмірах на заздалегідь визначеному, добре видимому місці на службовій формі – на погонах, а також у вигляді нашивок на рукавах чи грудях. У зменшеній формі також на головних уборах чи менших частинах службового одягу.
Звання та порядок їх присвоєння регулюються відповідним службовим приписом міністра оборони, а також законом з урахуванням місцевих особливостей кожної окремої країни. У наших умовах вони також пов’язані з віком чи кількістю відслужених років – просування вгору ієрархічною сходинкою можливе лише після відслуження відповідної кількості років та досягнення мінімального віку для даного звання.
Звання у Збройних силах Словацької Республіки
У межах Збройних сил Словацької Республіки (ЗС СР) наразі (з 1.1.2016) розрізняють 3 категорії звань (звичайні групи), що включають рядовий склад, підофіцерів та офіцерів.
Таблиця звань рядового складу:
На військовій вихідній формі військові звання рядового складу (солдат, старший солдат, десятник) позначаються моренним нашивним ґудзиком, моренним розпізнавальним знаком роду військ та відповідною кількістю срібних ґудзиків звання.
Звання солдат 1-го ступеня мають особи, які проходять базову військову підготовку, у рамках якої вони набувають відповідну кваліфікацію, усі навички та військові звички.
Після успішного завершення підготовки особа отримує звання солдат 2-го ступеня. До його компетенцій належить перш за все відповідальність за власну готовність, довірене майно та ретельне виконання поставлених завдань. Він повинен бути здатний вести бій зі зброєю та керувати легкими військовими транспортними засобами чи обслуговувати техніку.
Молодший сержант вже може командувати спеціально сформованою командою під час виконання бойового завдання. Також відповідає за нагляд і вартову службу над підпорядкованими військовослужбовцями.
Найвищим званням у складі рядового та сержантського складу є старший сержант. У його компетенції передусім пряма відповідальність за моральну та бойову готовність підрозділу. Він керує процесом підготовки, командує обслугою, екіпажем чи станцією.
Таблиця сержантських звань:
До основних завдань корпусу сержантів належить передусім командування наданим особовим складом, відповідальність за технічне оснащення та боєздатність військової техніки, а також нагляд за підготовкою та вишколом військовослужбовців у наданій групі. До завдань найвищого сержантського звання штабного старшого прапорщика належить також командування навчальним закладом.
Таблиця офіцерських звань:
Найчисленнішу групу звань утворює корпус офіцерів, який включає загалом аж 10 звань. Найнижчим званням у цій категорії є звання лейтенант. Він відповідає за фахову спеціалізовану діяльність, яка включає також часту співпрацю із суб'єктами в командуванні чи штабі. Сходинкою вище розташоване звання старший лейтенант, який виконує самостійну фахову діяльність згідно з індивідуально встановленим порядком.
Наступним у черзі є капітан, чия компетенція полягає передусім у забезпеченні спеціалізованої діяльності зі зв'язками з різними підрозділами на рівні батальйону або бригади. Також командує ротою.
На військовій службовій формі, на військовій парадній формі, а також на урочистій формі військові звання офіцерів (лейтенант, старший лейтенант, капітан) позначаються золотистим ґудзиком-кріпленням, золотистою відзнакою роду військ і відповідною кількістю золотистих зірок для офіцерських звань.
Позначення звання КАПІТАН:
У рейтингу звань далі йде майор, який командує батальйоном чи ескадрильєю. Він є фаховою організаційною складовою в командуванні чи штабі на рівні бригади та оперативного командування.
Підполковник відповідає за складнішу спеціалізовану діяльність та командування штабом на рівні бригади, а також командує батальйоном чи ескадрильєю.
На сходинку вище стоїть полковник, чиї службові обов'язки включають командування штабом оперативного командування, військовою частиною, управлінням чи закладом із впливом на всю армію.
У вищих частинах рейтингу звань перебувають бригадний генерал і генерал-майор, звання яких дає право командувати бригадою сухопутних військ, міжнародним оперативним командуванням або управлінням у закордонних структурах. З ними також пов'язана відповідальність за виникнення загальної загрози та за незворотні й моральні збитки, які можуть виникнути внаслідок діяльності керованих ними армійських підрозділів.
Генерал-лейтенант є передостаннім офіцерським званням, і в його компетенції перебувають національні та наднаціональні питання безпеки Словацької Республіки. На вершині рейтингу стоїть генерал, який командує усіма збройними силами.
Оскільки йдеться про найвищі звання, позначення генеральських звань на військовій службовій формі, на військовій парадній, а також на урочистій формі є вже трохи складнішими і містять більше елементів. Військові звання генерал-майора, генерал-лейтенанта та генерала позначаються золотистим нашивним ґудзиком, золотистим розпізнавальним знаком роду війська, гілкою для генеральських звань з державним знаком Словацької Республіки, золотистим шнуром-аксельбантом та відповідною кількістю золотистих зірок для генеральських звань.
Позначення звання ГЕНЕРАЛ:
Професійного військового у звання генерала призначає президент Словацької Республіки. Це відбувається завжди на основі поданого подання про призначення, яке за пропозицією міністра оборони подає уряд.
Політик капітаном
Надання звань і особливо підвищення до вищих звань регулює у Словаччині закон про збройні сили № 321/2002. До недавнього часу закон охоплював також підвищення військових у запасі. Однак після кількох скандалів із наданням звань публічним посадовцям і політикам закон наприкінці 2021 року пройшов через зміни, згідно з якими підвищення в запасі буде можливим лише у випадках, якщо підвищена особа буде переведена до активного резерву. З цього також випливає, що військовим у відставці та ветеранам війни президент може надати вище звання лише у випадках, якщо ці особи не виконують функцій публічних посадовців.
Звання в рамках Північноатлантичного альянсу (NATO)
У рамках NATO існує лише 2 групи звань військовослужбовців:
-
Офіцерські звання (Officer Ranks) з позначенням OF1 – OF 10
-
Інші звання (Other Ranks) з позначенням OR1 – OR9
У рамках цих груп позначення також поділяються за типом військової сили (флот, авіація, наземні сили). А оскільки в рамках NATO йдеться про об'єднання кількох держав, в арміях держав-членів виникли невеликі відмінності у позначеннях. Для узгодження позначень тому відбулася стандартизація окремих позначень нормою під назвою STANAG 2116. У Словаччині позначення ОС СР щодо позначень військовослужбовців NATO, окрім згаданої норми, регулює також закон № 346/2005 та розпорядження міністра оборони СР № 20/2006.
Порівняльна таблиця позначень NATO та ОС СР (рядові та підофіцери):
Порівняльна таблиця позначень NATO та ОС СР (офіцери та генерали):
Поліцейські звання
Ситуація щодо звань у поліцейському корпусі з погляду ієрархії та внутрішньої організації структур подібна до ситуації в армії, і тут немає чому дивуватися - поліцейські звання насправді походять саме від армійських. Ще з першої половини 19 століття, коли почали виникати перші воєнізовані організовані охоронні корпуси, аж до сьогодення, у наших краях співробітники поліцейського корпусу носили формений одяг. У пізніший період також зі званнями.
Порівняно зі званнями в армії тут, однак, існує одна суттєва відмінність – поліцейські звання не починаються з рівня рядових. Першим званням є підофіцерське звання страж-майстер. Відмінність також у тому, що поліцейські, на відміну від армії, мають лише одне генеральське звання.
Сучасний вигляд поліцейських звань детальніше регулює Закон № 73/1998 про державну службу співробітників Поліцейського корпусу, Словацької інформаційної служби, Корпусу тюремної та судової охорони Словацької Республіки та Залізничної поліції, зокрема §20.
Поліцейським звання надаються залежно від тривалості вислуги років, а саме за наступним ключем:
У прапорщицькому званні:
В офіцерському званні:
У генеральському званні:
Для звань надпрапорщик, полковник та генерал тривалість вислуги років у званні не встановлюється.
Огляд окремих звань з абревіатурами:
Поліцейський, який у минулому перебував у службових відносинах зі збройними силами, може бути при прийнятті на службу призначений у раніше досягнуте звання, якщо таке звання існує також у поліцейському корпусі, або у звання рівного рівня. Якщо на службу до поліцейського корпусу вступає особа з повною середньою освітою, вона призначається та починає зі звання старшини. Якщо вступає особа з вищою освітою першого ступеня, її звання — підпоручик. Якщо йдеться про вищу освіту другого ступеня, поліцейський починає зі звання поручик.
Звання, пов'язані з освітою
Важливим кваліфікаційним аспектом для підвищення (призначення у вище звання) у випадку поліцейських звань є також здобута освіта. Для прапорщицьких звань потрібна комбінація повної середньої освіти з базовою поліцейською освітою. Для офіцерських звань, у свою чергу, необхідна завершена повна середня освіта в комбінації зі спеціалізованою поліцейською освітою.
Офіцерські звання капітан і майор вимагають вищої освіти першого ступеня, а для досягнення офіцерських звань підполковник і полковник потрібна вища освіта другого ступеня. До всіх 4 потрібно додати також спеціалізовану поліцейську освіту.
